Педвиставка 2020:

НАВЧАННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ЗА СУЧАСНОЮ МЕТОДИКОЮ «DEUTSCH MIT SOCKE»

Автор роботи: Гордієнко Юлія Володимирівна

Провідна педагогічна ідея досвіду

Пошук ефективних шляхів навчання, розвиток пізнавальних інтересів і виховання у кожного учня свідомого ставлення до оволодіння знаннями з іноземних мов залишаються сьогодні дуже актуальними.

Досягти високого рівня комунікативної компетенції в німецькій мові, не знаходячись серед її носіїв, дуже важко. Тому важливою задачею вчителя є створення на уроці іноземної мови реальних і уявлюваних ситуацій спілкування, використовуючи для цього різні методи, прийоми та технології навчання. Однією з таких технологій є навчання німецької мови за сучасною методикою «Deutsch mit Socke».

Особливу увагу у цій роботі було приділено роботі з лялькою-шкарпеткою – провідній, актуальній та реально працюючій методиці, що дозволяє досягти на уроці поставленої комунікативної задачі. А також сприяти зануренню учнів у іншомовне середовище.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду

Актуальність даної проблеми викликана цілим рядом чинників. По-перше, в методиці викладання іноземної мови все ще не висвітлено всі питання навчання іноземної мови на молодшому етапі та гостро стоїть питання, як допомогти дитині якомога скоріше перебороти мовний бар’єр та привити йому любов до іноземної мови.

По-друге, однією з найважливіших проблем викладання іноземної мови є навчання усної мови, тобто створення умов для розкриття комунікативної функції мови, наближення процесу навчання до умов реального життя.

По-третє, залучення дітей в усну комунікацію може бути успішно здійснено в процесі ігрової діяльності. Ефективним засобом рішення цієї задачі є застосування сучасної методики «Deutsch mit Socke».

Науково-теоретична база досвіду

Теорія мовленнєвої діяльності (І. О. Зимня, О. Й. Негневицька, В. В. Сафонова та ін.); теорії ігрової діяльності (З. М. Богуславська, Л. І. Божович, Л. С. Виготський, Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець, О. П. Усова); концепція сутності дидактичних ігор, їхніх функцій (Л. В. Артемова, Д. Б. Ельконін); теоретичні положення психології про вікові та індивідуальні особливості учнів початкової школи (В. А. Артемов, П. П. Блонський, Л. І. Божович, А. І. Буяновер, Д. Б. Ельконін, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, В. С. Мухіна та ін.); наукові дослідження функцій, можливостей, значення та місця дидактичної гри у процесі навчання іноземних мов у початковій школі (О. О. Барташніков, Н. А. Бойченко, І. А. Данилович, О. Г. Квасова, Р. М. Миронова, Н. І. Подгорна, Т. І. Олійник, К. А. Родкін, С. В. Роман, М. Ф. Стронін, Т. А. Чистякова та ін.); використання театралізованих інсценівок на уроках іноземної мови та їх вплив на підвищення мотивації (А. І. Лозанов, Чарльз Куррак, Джеймс Ангер, Марк Крашен); вплив ритміки, драматичної педагогіки на навчання німецькій мові (Александр Рідмюллер); загальнодидактичні та методичні принципи іншомовного навчання молодших школярів (Н. П. Басай, П. О. Бех, І. Л. Бім, І. М. Верещагіна, С. Ю. Ніколаєва, Д. В. Ольшанський, В. М. Плахотник, В. Г. Редько, В. Л. Скалкін).

Стисла анотація досвіду

На своїх уроках я впроваджую методичні принципи іншомовного навчання молодших школярів та застосовую різні сучасні технології, що направлені на розвиток комунікативних компетентностей учнів. Однією з таких технологій є навчання німецької мови за сучасною методикою «Deutsch mit Socke».

На основі цієї методики розроблено комплекс вправ та ігрових завдань для учнів початкової школи, що може також використовуватись на уроках другої іноземної мови, тобто у 5-6 класах (І та ІІ рік навчання).

В даній роботі враховується психологічні особливості кожної окремої дитини, а також той факт, що чим пізніше дитина починає вивчати іноземну мову, тим важче проходить процес навчання.

Результативність впровадження досвіду

На уроці іноземних мов особливу увагу займають форми занять, що забезпечують активну участь в процесі уроку кожного учня, стимулюють спілкування, сприяють формуванню інтересу й прагнення вивчати іноземну мову. Ці завдання можна вирішити за допомогою сучасних методик навчання, використання наочності та рухів.

Реалізуючи комунікативний підхід, вважаю ефективним використання в роботі ляльки-шкарпетки, що надягається на руку. Завдяки рухливості така лялька виразніша. Створюючи самою своєю появою атмосферу лялькового театру, вона є прекрасним засобом організації уваги на уроці.

Гра з таким сюжетним персонажем залучає до процесу спілкування більшу частину учнів, активізує їхню мовленнєву діяльність, оскільки – це персонаж, який утілює певні людські риси, дозволяє більш направлено і гнучко мотивувати мовлення учнів на уроці.

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ЗА СУЧАСНИМИ ІНОВАЦІЙНИМИ МЕТОДИКАМИ

1.1Постановка проблеми

1.2Аналіз останніх досліджень та мета роботи

1.3Психолого-педагогічне підґрунтя для раннього вивчення іноземних мов молодшими школярами

1.4Сучасна ігрова технологія - найефективніший метод навчання на початковому етапі засвоєння іноземної мови

РОЗДІЛ 2 ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИКИ «DEUTSCH MIT SOCKE» НА УРОКАХ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

2.1 Застосування відеоматеріалів та авторських навчальних розробок

2.2 Методика використання лялькового та пальчикового театру

2.3 Фонетичні, лексичні та орфографічні вправи за методикою «Deutsch mit

Socke» на уроках німецької мови

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ЗА СУЧАСНИМИ ІНОВАЦІЙНИМИ МЕТОДИКАМИ

1.1 Постановка проблеми

Згідно Державного стандарту початкової загальної освіти іноземну мову впроваджено як обов’язковий предмет з першого класу в усіх типах загальноосвітніх навчальних закладів [1]. Навчання іноземної мови в початковій школі має на меті формування комунікативної компетенції на основі засвоєного лінгвістичного матеріалу, а також сприяння загальному розумовому розвиткові молодших школярів.

Зміст навчання ґрунтується на принципах комунікативного спрямування, особистісно зорієнтованого навчання, врахування випереджального навчання / розвитку рідної мови, мінімізації змісту навчання, ситуативності й тематичної організації, діяльнісного характеру, диференціації та індивідуалізації навчання, соціокультурного спрямування, взаємопов’язаного та збалансованого навчання, сприяння розвитку, освіті й вихованню, а також принцип взаємопов’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності: читання, аудіювання, письма та говоріння [2, 13].

Упровадження й застосування сучасних інноваційних технологій (далі – СІТ) при вивченні іноземної мови допоможе учителю відшукати відповідні методи навчання, способи організації та подання навчального матеріалу молодшим школярам.

1.2 Аналіз останніх досліджень та публікацій

Численні дослідження у галузі раннього навчання іноземної мови українських (П. Бех, Л. Биркун, О. Вишневський, Н. Гальскова, Н. Клевченко, В. Колечко, О. Коломінова, Н. Колтко, О. Першукова, О. Рейпольська, С. Роман, Т. Шкваріна) і зарубіжних (М. Біболетова, І. Бім, І. Верещагіна, І. Вронська, Дж. Голдернес, Ф. Гопкінс, Д. Лазер, Е. Джонсон, Н. Доусон, М. Маглиш, Н. Малкіна, А. Майер, А. Сушкевич, Д. Стрейндж, К. Хастінгз, П. Шиллєр, Н. Уітні) учених довели доцільність і ефективність іншомовної освіти з раннього віку, відзначили її позитивний вплив на інтелектуальний та емоційний розвиток особистості [6; 7].

У методиці викладання іноземних мов в початковій ланці розроблено декілька стратегій навчання: стратегія навчання з опорою на імітаційні здібності дитини, що реалізуються в роботі із базовими зразками висловлювань (Т. Полонська, З. Футерман, О. Чернякова, Т. Шкваріна, Opal Dunn, Penny A. Freppon, Ellen McIntyre, M. Williams, Ji Yuhua); стратегія засвоєння мови у конкретно-практичній, зокрема пізнавальній діяльності дитини (І. Вронська, Н. Імедадзе, C. Brumfit, A. Feunteun, J. Moon, R. Tongue, D. Vale) в процесі малювання; засвоєння основ арифметики (О. Бахталіна); з використанням системи навчально-комунікативних ігор (О. Негневицька, О. Шахнарович, Т. Шкваріна), у різних за віковим складом групах (О. Рейпольська); стратегія опори на встановлення емоційно-особистісного контакту між дорослим і дитиною під час навчання іноземної мови (Н. Горлова); стратегія інтегрування навчання мов у краєзнавчу підготовку дитини (О. Першукова).

Мета роботи – обґрунтувати доцільність використання сучасних технологій на уроках іноземної мови, а саме проаналізувати застосування методики «Deutsch mit Socke». Особливу увагу приділити застосуванню ляльки-шкарпетки при формуванні комунікативно-мовленнєвої компетентності в процесі навчання. А також з`ясувати чи сприяє ця методика зануренню учнів у іншомовне середовище.

1.3 Психолого-педагогічне підґрунтя для раннього вивчення іноземних мов молодшими школярами

Найважливішими чинниками для вивчення іноземної мови є вікові психофізіологічні та психічні характеристики учнів, досвід дітей у рідній мові, наявність комунікативної мотивації, яка обумовлена спів падінням навчання іноземної мови з періодом соціалізації учнів початкових класів. Вже давно відомим є той факт, що дитині легше вивчати іноземну мову ніж дорослій людині. Коли функціональна локалізація мозку вже визначилась, то настає найбільш сприятливий період для вивчення другої мови. Цей період перепадає на період від чотирьох до десяти років або від п’яти до дев’яти років. Завдяки сенсорній чутливості до мовних явищ забезпечується можливість точного наслідування та вироблення навичок.

Завдяки перевагам довготривалої пам’яті, молодші школярі через стимулювання ігрової або пізнавальної мотивації з легкістю засвоюють різноманітні слова, словосполучення, мовні кліше, фрази та навіть мікро діалоги, віршики, пісеньки. Раннє шкільне навчання іноземної мови співпадає з періодом інформаційного вибуху, що створює сприятливі умови для творчої уяви дітей, яка компенсує брак тих чи інших знань, життєвого досвіду дітей молодшого шкільного віку.[13, 72]

Від рівня комунікативного розвитку дитини в рідній мові залежить успішність вивчення іноземної мови. За визначенням І. О. Зимньої, під „комунікативним розвитком в рідній мові” слід розуміти явище, що включає в себе обсяг словника дитини в рідній мові, рівень володіння мовними правилами, вміння користуватися усними формами спілкування, що проявляється в умінні дитини адекватно реагувати на репліки співрозмовника, вмінні виразити власні думки в певній комунікативній ситуації, володіння технікою читання, навичками письма. Також це поняття включає такі психічні функції, як сталість уваги, сприйняття, запам’ятовування, розвиненість фонематичного та інтонаційного слуху, обсяг довготривалої та короткочасної пам’яті та ін.

Початок раннього вивчення іноземної мови є підґрунтям для успішного оволодіння основами комунікативної компетенції та подальшого вдосконалення цієї компетенції, оскільки вивчення іноземної мови потребує постійної, безперервної праці над мовними навичками та вміннями.

Психологічні і фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, зокрема пластичність мозку, гнучкість мозкових механізмів мовлення, що сприяють швидкому і якісному запам’ятовуванню, на основі якого легко реалізується перенесення в різні ситуації спілкування, підвищена сенситивність, яскраво виражені імітативні здібності, які підкріплюються здатністю до наслідування, – передумови вивчення молодшими школярами іноземних мов (Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн, Дж. Брунер та інші).

Механізми комунікативного розвитку найкраще сформовані у дітей 6—8 років. Діти цього віку прагнуть до вивчення іноземної мови.

1.4 Сучасна ігрова технологія - найефективніший метод навчання на початковому етапі засвоєння іноземної мови

Широкі можливості для активізації учбового процесу дає використання ігор. Гра - методичний прийом, що відноситься до групи активних способів навчання практичному володінню іноземною мовою.

Сучасна ігрова технологія є умовним відтворенням її учасниками реальної практичної діяльності людей, створює умови реального спілкування [11,17]. Ефективність навчання тут обумовлена в першу чергу вибухом мотивації, підвищенням інтересу до предмету. Це мотивує мовну діяльність, оскільки діти що навчаються опиняються в ситуації, коли актуалізується потреба що-небудь сказати, запитати, з'ясувати, довести, чимось поділитися із співбесідником. Школярі наочно переконуються в тому, що мову можна використовувати як засіб спілкування.

Сучасна технологія активізує прагнення дітей до контакту один з одним і вчителем, створює умови рівності у мовному партнерстві, руйнує традиційний бар'єр між вчителем і учнем.

Ця методика дає можливість боязким, невпевненим у собі учням говорити, і тим самим долати бар'єр невпевненості. В звичайній дискусії учні-лідери, як правило, захоплюють ініціативу, а боязкі вважають за краще відмовчуватися. В грі кожний одержує роль і повинен бути активним партнером в мовному спілкуванні. В іграх школярі опановують такі елементи спілкування, як уміння почати бесіду, підтримати її, перервати співбесідника, в потрібний момент погодитися з його думкою або спростувати його, уміння цілеспрямовано слухати співбесідника, задавати уточнюючі питання і т.д.

Сучасна ігрова технологія учить бути чутливим до соціального вживання іноземної мови. Добрим співбесідником є часто не той, хто краще користується структурами, а той, хто може найбільш чітко розпізнати (інтерпретувати) ситуацію, в якій знаходяться партнери, врахувати ту інформацію, яка вже відома (з ситуації, досвіду) і вибрати ті лінгвістичні засоби, які будуть найбільш ефективні для спілкування.

Практично весь учбовий час відведений на мовну практику, при цьому не тільки говорючий, але і слухаючий максимально активний, оскільки він повинен зрозуміти і запам'ятати репліку партнера, співвіднести її з ситуацією, визначити, наскільки вона релевантна ситуації і задачі спілкування, і правильно відреагувати.

Це позитивно впливає на формування пізнавальних інтересів школярів, сприяють усвідомленому освоєнню іноземної мови. Вони сприяють розвитку таких якостей, як самостійність, ініціативність; вихованню відчуття колективізму. Діти що вчаться активно, захоплено працюють, допомагають один одному, уважно слухають своїх товаришів; вчитель лише управляє учбовою діяльністю.

В організації учбового ігрового спілкування важливим є створення умов для такого виконання ігрового завдання, в якому досягалося б не приєднання репліки, а взаємодія партнерів, оскільки спілкування є саме взаємодія учасників.

Рішення цієї задачі пов'язано з вивченням закономірностей виникнення спілкування в спільній здійснюваній діяльності, виявлення особливостей мовної взаємодії партнерів, обліком обмежень, що накладаються іншомовним говором на форму зміст мовного спілкування, пошуком шляхів подолання таких обмежень і підвищення самостійності вислову дітей що навчаються.

Крім форм ігрового спілкування, відповідних певним віковим особливостям змінюється і їх провідна діяльність на конкретному віковому етапі. На уроках іноземної мови із школярами молодшого і середнього віку організовувалися ігри повсякденного змісту, призначені для формування норм мовного етикету, виховання культури поведінки. Школярі вчаться правильно вітати один одного і дорослих, звертатися до співбесідника, виражати подяку, приносити вибачення і т.д.

Блискучий дослідник Д.Б. Эльконін вважає, що гра соціальна по своїй природі й безпосередньому насиченню й спроектована на відбиття світу дорослих. Називаючи гру "арифметикою соціальних відносин", Д.Б. Эльконін трактує гру як діяльність, що виникає на певному етапі, як одну з найважливіших форм розвитку психічних функцій і способів пізнання дитиною світу дорослих.

Тут слід додати, що, якщо ми звернемось до досліджень Ф.Шиллера, то саме він говорить про естетичну функцію гри. Для нього гра - насолода, зв'язана зі свободою від зовнішньої потреби прояву надлишку життєвих сил. Якщо ж ми говоримо про ігрову діяльність у процесі навчання, то можна виділити наступні функції:

Навчальна функція полягає в розвитку пам'яті, уваги, сприйняття інформації, розвитку загальноосвітніх умінь і навичок, а також вона сприяє розвитку навичок володіння іноземною мовою. Це означає, що гра - особливо організоване заняття, що вимагає напруги емоційних і розумових сил, а також уміння ухвалити рішення (як зробити, що сказати, як виграти і т.д.). Бажання розв'язати ці питання загострює розумову діяльність учнів, тобто гра таїть у собі багаті навчальні можливості.

Виховна функція полягає у вихованні такої якості як уважне, гуманне відношення до партнера по грі; також розвивається почуття взаємодопомоги й взаємопідтримки. Учнем вводяться фрази-кліше мовного етикету для імпровізації мовного звернення один до одного іноземною мовою, що допомагає вихованню такої якості, як ввічливість.

Розважальна функція полягає в створенні сприятливої атмосфери на уроці, перетворенні уроку в цікаву й незвичайну подію, захоплюючу пригоду, а часом і в казковий світ.

Комунікативна функція полягає в створенні атмосфери іншомовного спілкування, об'єднанні колективу учнів, встановленні нових емоційно-комунікативних відносин, заснованих на спілкуванні іноземною мовою.

Релаксаційна функція - зняття емоційної напруги, викликаного навантаженням на нервову систему при інтенсивному навчанні іноземній мові.

Психологічна функція полягає у формуванні навичок підготовки свого фізіологічного стану для більш ефективної діяльності, а також перебудови психіки для засвоєння більших обсягів інформації. Тут же варто відзначити, що здійснюється психологічний тренінг і психокорекція різних проявів особистості, здійснюваних в ігрових моделях, які можуть бути наближені до життєвих ситуацій (у цьому випадку мова може йти про рольову гру).

Розвиваюча функція спрямована на гармонійний розвиток особистісних якостей для активізації резервних можливостей особистості.

Вивчення німецької мови в початковій школі вимагає від вчителя нового підходу до навчання, нових ідей. Необхідно підтримувати бажання учнів зрозуміти почуте і спонукати їх до спроб висловлюватися самостійно. Бажано максимально використовувати німецьку мову під час уроку, намагаючись створити мовне середовище. Особливо актуальним є наразі питання вивчення німецької мови (іноземної мови) на початковому етапі і нетрадиційні методи навчання, такі як лексичні, граматичні, рольові ігри, спектаклі, вистави тощо можуть допомогти вчителеві створити невимушену атмосферу на звичайному уроці, збудити допитливість дитини, бажання вивчати навколишній світ і навчити її мислити.

Саме «Sockentechnologie“ сприяє зацікавленню учнів до навчання, до вивчення німецької мови. Дана технологія була представлена на сайті «Гете-інституту».

Щодня ми бачимо, як діти активно рухаються. Той факт, що діти, рухаючись, можуть навчатися, часто залишається поза увагою. Одним з найефективніших засобів навчання лексики є навчання в русі, що сприяє кращому її засвоєнню і при цьому ефект запам’ятовування не зменшується навіть через деякий час. Завдяки поєднанню руху і навчання спостерігається підвищення мотивації і працездатності учнів. Навчання в русі - це не лише ефективно з точки зору отримання знань, але й корисно для здоров’я.

Підсумовуючи вище згадане відзначимо, що використання сучасних засобів навчання та інтерактивних технологій надає можливість викладачам наповнити новим креативним змістом та формою їх професійну освітню діяльність.

Опрацювавши теоретичні положення досліджень педагогів та психологів, опанувавши методику «Deutsch mit Socke» та застосувавши її на практиці, я прийшла до таких висновків:

- ця методика є ефективним засобом розвитку пізнавальної діяльності молодших школярів;

- вона легко застосовується на практиці, даючи миттєвий результат у штучно створених ігрових умовах;

- допомагає підсилювати природний пізнавальний інтерес школяра до «всього нового», чим і є в свою чергу іноземна мова.

РОЗДІЛ 2 ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИКИ «DEUTSCH MIT SOCKE» НА УРОКАХ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

2.1 Застосування відеоматеріалів та авторських навчальних розробок

Коли ми приходимо до 6-7 річних дітей, щоб навчити їх іноземної мови, то перше запитання, яке ми ставимо собі, має бути таким: «Що ж відбувається в головах цих маленьких учнів, котрі вперше чують іноземну мову?»

Ввійти в роль учня і стежити за етапами навчання з його позиції – дуже важливе і непросте завдання. Враховуючи психологічні і фізіологічні особливості дітей цього віку, зрозуміле те, що найоптимальнішим способом початкового навчання є ігрова ситуація. Для цього необхідно знайти образ того, кому діти довірятимуть, кого вони не боятимуться, кого сприймуть як реальну істоту і, нарешті, кого вони полюблять. Щоб знайти такий образ, вчителеві знадобиться його фантазія.

Найефективніше використати саме «Sockentechnologie“ – яскраву, симпатичну, ляльку-шкарпетку, саме таку, яка б зацікавила дітей і викликала позитивні емоції, – здивування, захоплення та інтерес.

Одразу ж на першому уроці відбувається знайомство. Попередньо учням треба повідомити, що є гість, він приїхав з Німеччини і хоче навчити їх своєї мови. Він не знає жодного слова українською мовою, тому розмовляти можна лише його рідною мовою. Для зустрічі з ним треба підготуватись. Щоб познайомитися з ним, потрібно вивчити необхідні мовні зразки. Діти уважно слухають кожне слово, намагаючись правильно повторити його. Таким чином, нудний і монотонний процес повторення готових фраз перетворюється на вмотивований процес вивчення мовних одиниць для спілкування з уявним «носієм мови». Тепер роль учителя опосередкована. Він стає з’єднуючою ланкою між учнями і їхнім «другом».

Така форма спілкування є прийнятною і дуже зручною, особливо коли в групі є сором'язливі учні, які неохоче йдуть на контакт з дорослими. Коли вони спілкуються з учителем не безпосередньо, а за допомогою іграшки (яка просто не може не сподобатись дитині), то учень поступово позбувається комплексів, які загальмовують його діяльність.

Отже, знайшовши образ, встановивши контакт, наступним важливим чинником є відсутність монотонності. На кожному уроці повинен бути елемент несподіванки, сюрприз, новинка; урок не повинен бути передбачуваним. Для досягнення цієї мети можна використовувати різноманітні ігри. Дуже цікавими є інсценування пісень, відгадування предмета, дії, якості, за допомогою пантоміми тощо.

Застосування відеоматеріалів, що розміщені на сайті «Гете-інституту» значною мірою полегшують підготовку вчителя. Ось як зазначено на їх вебресурсі:

Deutsch mit Socke ist eine Filmreihe des WDR, mit dem Kinder zwischen fünf und acht Jahren ihre ersten Schritte in der deutschen Sprache machen – und wer erste Schritte macht, wird gern an der Hand genommen.

Sie als Lehrperson bekommen hier Hinweise, wie Sie die Kinder an der Hand nehmen können, um sie zum Zuhören, Nachsprechen und immer wieder auch zum Mitmachen zu bringen.

In dreizehn kurzen Filmen tauschen Esther und Socke viele Informationen und Gefühle aus. Esther ist eine junge Frau, die sich mit Socke über alles Mögliche unterhält – wie im echten Leben. Socke ist rot, phantasievoll, ein bisschen frech und steckt voller Energie. So kommt es zu vielen Situationen, in denen Esther und Socke auf Deutsch zusammen sprechen und handeln – denn sie haben sich etwas zu sagen und teilen Erlebtes. Mit Socke können sich Kinder leicht identifizieren. Darum geht es auch in dem vorliegenden Material: Die Kinder sollen – wie Socke - zu Wort kommen und in der Fremdsprache handeln können.

У вільному доступі ці відеоматеріали можна також знайти на каналі «WDR» та на популярному вебресурсі «Planet-schule» за наступним посиланням: https://www.planet-schule.de/ де слід відкрити рубрику онлан-фільмів та обрати саме «Deutsch mit Socke» https://www.planet-schule.de/sf/filme-online.

Відеоролики розташовуються у певній послідовності, нарощуючи лексичний матеріал та граматичну базу учнів. Ще рік тому у вільному користуванні було 14 роликів, а нині їх вже розроблено понад 30. Ось тематика деяких з них:

1. Як тебе звати?

2. Скільки тобі років?

3. Що це таке?

4. Звідки ти родом?

5. Великий та маленький

6. Скільки це коштує?

7. Шлях до школи

8. Гра у хованки

9. Червоний, зелений, жовтий

10. Відгадуємо голоси тварин

11. Для мене, для тебе

12. Що мені вдягти сьогодні?

13. Зоке вміє літати

14. Готуємо овочевий суп

15. Як ти почуваєшся?

Застосування відеоматеріалів краще поєднувати із авторськими навчальними розробками від Варшавського філіалу Гете-інституту, що представлені у навчальному посібнику «Deutsch mit Socke». Вони охоплюють супровідний матеріал, який співвідноситься із 13-ма першими відеороликами.

У посібнику є багато допоміжного матеріалу, а також представлені вправи, що слід виконати перед переглядом та після нього. Це значно скорочує час підготовки вчителя при використанні зазначених відеороликів.

До деяких тем розроблено також дидактичний матеріал, що можна скопіювати для зручності кожному учню або при роботі в парі.

При цьому однаково ефективними є як підготовлені, так і непідготовлені вправи. Основне завдання – це мотивація учнів до мовленнєвої діяльності, з використанням їхньої фантазії та уяви, реалізації прагнення кожної дитини до самовираження, підтримання інтересу учнів до предмета, за допомогою цієї методики як досить продуктивної діяльності на початковому етапі навчання.

2.2 Методика використання лялькового та пальчикового театру

Маленькі діти завжди відкриті для всього нового. Вони вчаться, граючись, і з радістю відкривають мовне розмаїття нашого світу. Саме в ранньому віці діти можуть з легкістю вивчати мови. Найкращі результати досягаються в тому випадку, коли діти потрапляють у природне мовне середовище, як при вивченні рідної мови. Коли діти танцюють, співають, майструють своїми руками, слухають історії, у них розвивається відчуття мови, а також народжується бажання вивчати мову впродовж усього життя.
При цьому йдеться не стільки про вивчення іноземної мови, скільки про те, щоб діти відчували радість при знайомстві з новою мовою та могли багатосторонньо розвиватися. Відкриваючи нову мову, малюки розвивають свої емоційні, креативні, соціальні та когнітивні здібності.

Окрім ляльки-шкарпетки можна також використовувати фігури для пальчикового театру. Серед великої кількості сучасних розвиваючих іграшок, як і раніше є місце для традиційного пальчикового театру. Пальчиковий театр являє собою набір ляльок для лялькового театру, але настільки мініатюрного розміру, що їх можна одягати тільки на пальці. Варіантів гри з використанням ляльок пальчикового театру величезна безліч.

Користь пальчикового лялькового театру величезна. У першу чергу пальчиковий театр розвиває дрібну моторику рук, від якої залежить розвиток розумових здібностей дитини. Велике значення дрібна моторика має і для підготовки руки до малювання та письма. При цьому іграшки на пальці (пальчикові іграшки) діти можуть виготовити самі при допомозі вчителя та ляльки-асистента. (див. Додаток 5).

Пальчикові ігри були відомі людству з незапам'ятних часів. Свідок тому - фольклор, в таємних коморах якого можна відшукати всілякі потішки, ігри та примовки, віршики та пісеньки, які передбачають використання пальців та всілякі жести. Наведемо як приклад фразу, яка давно вже стала аксіомою: «Розвиток дрібної моторики впливає на розвиток мовних центрів». Тобто від того, наскільки добре ваша дитина володіє своїми пальчиками, буде залежати і його мова. Дрібна моторика впливає на загальний інтелектуальний розвиток дитини: його здатність орієнтуватися в просторі, пам'ять, увагу, і навіть логічне мислення. Розвивати пальчики потрібно починати з самого раннього віку: активно використовувати всілякі пальчикові ігри з віршованим або музичним супроводом, пальчикові театри.

Пальчикові ігри іноземною мовою можна використовувати вже з трирічного віку. Дитина буде отримувати позитивні емоції від тактильного контакту, а також від самого процесу гри, що сформує позитивне уявлення про уроки іноземної. Крім того, в цьому віці малюки вже здатні запам'ятовувати слова іншої мови, реагувати на інтонацію, освоювати вимову.

Для того, щоб пальчикові ігри принесли задоволення і користь варто пам'ятати:

· під час гри забудьте про негативні емоції. Потрібно випромінювати веселощі, щоб дитина відчувала це

· не звертайте уваги на помилки дитини, завдяки багаторазовому повторенню, скоро вивчить всі рухи і ще буде поправляти вас, якщо ви раптом зіб'єтеся

· не потрібно використовувати весь арсенал пальчикових ігор - їх занадто багато. Але й не варто грати постійно в одну і те ж - дитині це скоро набридне. Виберіть 7-10 цікавих ігор і чергуйте їх між собою.

Треба завжди пам'ятати, що найбільш загальними ознаками творчого мислення (а звідси розвиток творчих здібностей), за вченими П.Торенсом, Дж. Білфордом, у результаті є наявність новизни, оригінальність, уміння комбінувати, синтезувати, шукати, ставити і розв'язувати проблему, мотиваційна спрямованість особистості на здобуття нових знань, готовність до реалізації творчого потенціалу.

2.3 Фонетичні, лексичні та орфографічні вправи за методикою «Deutsch mit

Socke» на уроках німецької мови

Мовні вправи допомагають формувати вимовні, лексичні та граматичні навички, тренують уживання мовних явищ на різних етапах вивчення іноземної мови. Висока ефективність їх безсумнівна. Учителі і діти працюють з використанням таких матеріалів легше, веселіше, а головне, продуктивніше. Основна мета використання мовних вправ – це формування мобілізації попереднього досвіду, стимуляція інтересу та творчості.

Досить часто використовуються вправи з аудіювання (див. Додаток 1).

Особливий інтерес викликають вправи, в яких після прослуховування тексту (бажано, з великою кількістю персонажів) необхідно розіграти сценку за змістом тексту. У цих іграх діти демонструють не тільки свої здібності до аудіювання, але і свої артистичні здібності. Після цього учасники гри відновлюють текст по пам'яті у вигляді невеликого інсценування, користуючись своїми записами.

Важливу роль на початковому етапі вивчення іноземної мови відіграє також розвиток фонетичних навичок і тренування правильної вимови та артикуляції. Виконуючи фонетичні вправи, учні готуються до слухового сприйняття певних звуків, слів, словосполучень, диференціації та виокремлення певних звуків та їх звукового відтворення. Таким чином, саме вправи стають першою ланкою в розвитку навичок аудіювання.

Наступним етапом стають фонетичні вправи, мета яких – удосконалення вміння чітко та виразно вимовляти кожен звук, слово, володіти різними темпами мовлення. А основною навчальною метою є тренування учнів у проголошенні німецьких звуків (див. Додаток 2).

«Яке слово звучить?» Ціль: формування навички встановлення адекватних звуко-буквених відповідностей.

Хід: учням пропонується набір з 10-20 слів. Вчитель починає читати з певною швидкістю слова у вільній послідовності. Учні повинні знайти в списку слів ті, що промовляв щойно вчитель та поставити поряд з кожним відповідний номер за певною послідовністю.

«Впіймай звук» Мета: формування навичок виділяти в словах спільний звук. Хід: Учитель ставить завдання назвати спільний звук у словах, які прозвучать.

«Прогулянка» Мета: формування навичок утворювати склади та правильно їх вимовляти. Хід: На дошці намальовані «будиночки, в яких живуть звуки». Один звук «приходить у гості» до іншого звука, і, якщо вони знайомі, «співають» склад.

Не менш важливими є лексичні вправи (див. Додаток 3).

Основною метою цих ігор є формування навичок монологічного та діалогічного мовлення. Цьому сприяє атмосфера колективного спілкування на основі комунікативної ситуації.

«Гість у домі» Мета: розвиток діалогічного мовлення. Хід: Клас ділиться на групи. Кожній групі вчитель пропонує ситуацію і ставить завдання скласти діалог. Виграє група, яка швидко і правильно виконає завдання.

Гра «Wortpuzzle» Мета: активізація вивченої лексики. Хід гри: Учитель готує заздалегідь картки зі складами, з яких учні повинні скласти слово, написати артикль, утворити множину й записати в алфавітному порядку.

Такі вправи використовують в школі для того, щоб тренувати учнів у вживанні лексики в ситуаціях, наближених до природної обстановки, активізувати мовленнєво – розумову діяльність учнів, розвивати мовну реакцію.

Далі наводяться деякі прийоми, що використовуються для ознайомлення, презентації, первинної активізації та тренування тематичної лексики:

«Відгадай слово»

Хід: вчитель дає опис стадіону, басейну, спортивної площадки, спортивної гри. Учні повинні здогадатися, про що говориться, та назвати слово. Цю гру можна також провести із наочністю. Примітка: в подальшому учням можна запропонувати самим скласти подібний опис-загадку.

Наведені ігрові прийоми не вичерпують всього різноманіття лексичних ігор, які дозволяють ввести та активізувати велику кількість лексичних одиниць, розкрити емоційні на особистісні вскрыть резерви дитини, зробити процес навчання більш наближеним до природніх умов, а також мати більше емоційного позитиву.

Також існують мовні ігри (див. Додаток 4). Вони призначені для формування вимовних, лексичних, і граматичних навичок та тренування вживання мовних явищ на підготовчому, передкомунікативному етапі оволодіння іноземною мовою.

«Слово» Ціль: активізація вивченої лексики.

Хід: команди отримують набори карток із буквами. Вчитель вимовляє слово; учні, у яких знаходяться букви для цього слова, повинні скласти його із відповідних карток. Команда, яка швидше та без помилок складе слово, отримує один бал. Підсумки гри підводяться тоді, як буде складено по кілька слів в кожної команди.

«Озвучування малюнка» Ціль: активізація лексики з теми, розвиток навичок діалогічного мовлення.

Хід: гравці діляться на пари. Кожній парі даються малюнки, до яких додаються картки з відповідними репліками. За допомогою карток треба озвучити малюнки. Виграє пара, що першою підготує діалог та правильно його відтворить.

«Розповідь за малюнком» Ціль: активізація лексики з теми.

Хід гри: гравці діляться на пари. Кожній парі роздаються малюнки із зображенням кімнати, в якій знаходяться певні речі та предмети, що характеризують її хазяїна. Треба скласти розповідь про те, чим займається цей хазяїн. Виграє пара, яка склала найкращу розповідь.

Та, звичайно, орфографічні вправи – на розвиток правописних навичок, знання та розпізнавання орфограм.

«Вставь букву» Ціль: перевірка засвоєння орфографії у межах вивченого лексичного матеріалу. Хід: створюються дві команди. Дошка розділена на дві частини. Для кожної команди записані слова, в кожному пропущена певна буква. Представники команд по черзі виходять до дошки, вставляють пропущену букву та читають отримане слово. Наприклад: g...t, schle..ht.

«Чергова буква» Мета: формування навичок усвідомлення місця букви в слові.

Хід: Учням роздають картки з буквами і пропонують написати якомога більше слів, у яких ця буква стоїть на визначеному місці (наприклад, на першому). Час виконання завдання регламентується (3 – 5 хв).

Гра «Хто більше?» Мета: контроль засвоєння орфографії вивченої лексики.

Хід гри: Клас ділиться на команди. Кожна команда повинна записати на дошці якомога більше слів з теми.

«Телеграма» Мета: розвиток орфографічного і лексичного навичок.

Хід: Учитель пише на дошці будь-яке слово. Кожен учасник гри повинен придумати телеграму, в якій перше слово починалось би з першої букви слова, написаного на дошці, друге – з другого і т. д.

Граматичні ж вправи використовуються з метою набуття граматичних навичок, правильного вживання артиклів, прийменників із займенниками, відмінювання іменників та дієслів та ін..

«Як це робиться?» Мета: семантична диференціація лексики. Хід: Учитель роздає учням малюнки та картки, на яких написані дієслова. Учні повинні записати ті дієслова, які пояснюють намальоване.

Дуже ефективними у поєднанні із методикою «Deutsch mit Socke» є рольові ігри – що як методичний прийом навчання іноземних мов одержали широке застосування у практиці. Рольова гра деякими зарубіжними методистами (J. Revell, J. Laylor) визначається як спонтанна поведінка того, хто навчається, його реакція на поведінку інших людей, що беруть участь в гіпотетичній ситуації. Методист D. Berne дотримується такої самої думки. Він визначає рольову гру як прийом, коли учень повинен вільно імпровізувати в межах заданої ситуації, виступаючи в ролі одного з її учасників. Вона належить до групи активних засобів навчання, допомагає активізувати мовну діяльність школярів, формує у них уміння самостійно висловлювати свої думки, виховує в учнів почуття впевненості в собі, сприяє створенню позитивного психологічного мікроклімату на уроці, залучає до активної мовленнєвої діяльності всіх учнів.

Інші дослідники Ф. Дрюків і Є. Ольштайн пропонують засновувати рольові ігри не на порівнянні двох культур, а на використанні двох мов - рідної та іноземної. Ефективність такого підходу вони пояснюють тим, що дитині дуже важко уявити себе представником іншої культури, говорячи іноземною мовою. Набагато простіше учневі бути тим, ким він є, тобто дитина розуміє ситуацію й те, що від нього потрібно, й тільки потім бере участь у грі іноземною мовою.

Автори відзначають, що дане прийняття підвищує мотивацію до спілкування іноземною мовою, тому що можливість спочатку висловитись рідною мовою знімає страх і напругу [14].

В сюжетних ролевих іграх з предметом використовуються фотоальбоми, книги і журнали, ілюстрації, предмети побутового призначення, лялька з набором одягу, іграшки. Теми мовного спілкування включають розмову про членів сім'ї, про професії, про явища і об'єкти навколишнього світу, про одяг, про режим дня і т.д. Спостереження показують, що четверокласники ще зберегли деякі особливості попереднього вікового періоду, коли провідною діяльністю була дитяча гра. Здатність грати виражається в тому, що учні четвертих класів охоче приймають уявну ігрову ситуацію, нереальний, казковий або фантастичний сюжет.

Рольова гра «Ляльковий театр»: вчитель пропонує розділитися на пари і розіграти маленький ляльковий діалог. дається 2-3 хвилини на підготовку. Учням дуже подобається розігрувати діалоги з допомогою ляльок, вони можуть придумати їм інші імена, уподобання, хобі, відмінні від своїх, і навіть говорити іншим голосом (зробити тонкий голосок або навпаки говорити басом).

Хочеться відзначити, що такі ігри приносять учням величезну користь: розвивається естетичний смак, пробуджується творча активність, виховується самостійність, вони не бояться більше говорити іноземною мовою, не боятися помилитися, відчувають себе більш вільно на уроці.

Рольова гра з лялькою різноманітить заняття, організує увагу, внутрішньо мотивує мову учнів і сприяє, таким чином, комунікативної спрямованості уроку. Рольова гра з лялькою-шкарпеткою є одним з найбільш ефективних прийомів реалізації комунікативного принципу в навчанні іноземної мови.
Рольова гра може бути використана в якості контрольного завдання. Учневі пропонується представити себе в певній ролі в певній ситуації й здійснювати спілкування відповідно до даних інструкцій, які в доступній формі пояснюють суть завдання [14] Причому, як відзначає Хьюз А., ситуації можуть бути детально описані, або учні повинні самостійно їх придумувати залежно від віку, рівня володіння іноземною мовою, досвідом участі в рольових іграх [26]

Останнім часом вчителі часто використовують рольові ігри, основу яких становлять знання ситуації або їх комплекс. Джозеф Ф. Каллахан і Леонард X. Кларк [25] пропонують наступну схему проведення такої гри:

· постановка мети гри;

· визначення ігрових ситуацій, що відповідають мету;

· розробка сценарію;

· інструктаж учасників;

· проведення гри;

· аналіз і вироблення рекомендацій на майбутнє.

Структура рольової гри складається з трьох основних компонентів: ролі, вихідної початкової ситуації та рольової дії. Продумуючи рольову гру, вчитель повинен враховувати наступні її ознаки:

1. Ситуація повинна бути найбільш наближеної до життя. У ситуації необхідно дати зведення про соціальні взаємини партнерів, наприклад, офіційні, неофіційні).

2. Ролі, обрані учнями, повинні найбільшою мірою підходити даної ситуації. Опис ролі дається в рольовій картці, при цьому інформація може бути представлена детально: зведення про людину ( добрий, чесний, ледачий і т.д. ), про його життєвий досвід, про звички, захоплення і т.п. Однак інформація не повинна викладатися занадто докладно, тому що в цьому випадку учасник гри позбавляється можливості виявити свою творчість. Опис може бути коротким, щоб учень міг “додумати” образ персонажа, роль якого він буде виконувати. Учням потрібно дати час, щоб вони ввійшли в роль. Ролі, зазвичай розподіляє вчитель, та, якщо ми говоримо про учнів старших класів, то у такому випадку викладачу краще надати їм можливість вибору.

3. Учасники рольової гри повинні враховувати наявність різних рольових цілей ( якщо касир продає квиток покупцю, то покупець не тільки купує квиток, але і запитує необхідну інформацію, а також відраховує гроші, довідується про багаж і т.д. ).

4. Учасники рольової гри не повинні діяти індивідуально, а тільки колективно, репліки одного повинні викликати відповідну реакцію іншого, а за реакцією слідує дія партнера.

5. Наявність загальної мети у всього колективу.

6. Учасники гри приходять до власного рішення, підказаного ситуацією і думками самого учня.

7. Наявність системи групового й індивідуального оцінювання діяльності учасників гри. Кожен учасник гри, в залежності від виконання заданої ролі, оцінюється або експертом з числа самих учасників, або ж викладачем.

8. Створення доброзичливої атмосфери.

Використання ігор на уроках іноземної мови допомагає вчителю глибше розкрити особистісний потенціал кожного учня, його позитивні особисті якості (працелюбність, активність, самостійність, ініціативність, вміння працювати в співпрацю і т.д.), зберегти і зміцнити навчальну мотивацію.

Рольові ігри із включеними в них "ситуаціями виживання" просто необхідно включати в процес навчання молодших школярів. Для більшої наближеності до реальних умов, при програванні таких ситуацій, як замовлення й вибір блюд у ресторані, покупка новорічних подарунків, школяр почуває себе реальним учасником того або іншого процесу.

Дж. Оллер рекомендує використовувати предмети, наприклад, одяг для ляльок, іграшки, кухонні приналежності для організації рольової гри. Цей набір цілком реально може мати кожний учитель у кабінеті. Також можна використовувати іграшкові кімнати з меблями, пропонуючи учням "заселитися" у нову квартиру й розставити меблі за своїм смаком. Дуже цікавим і ефективним прийманням є використання пальчикових ляльок. Можна поставити невелику ширму, а можна обійтися й без неї. Учні молодших класів дуже люблять подібні ігри, і урок з використанням цих ляльок завжди проходить дуже жваво й цікаво [29]. Але найбільш широко використовуваними варіантами рольових ігор є інтерв'ю й імпровізація. Як вважають С.Д. Фарбований і Т.Дд. Террел інтерв'ю - одна з найпростіших форм проведення рольової гри. Як основа для інтерв'ю може бути використаний будь-який матеріал з іноземнї мови.

М.Л. Вайсбурд і Л.Н. Пустосмехова рекомендують використовувати телепередачу як опору для організації рольової гри на уроці іноземної мови й дають технологію проведення даних рольових ігор.

Вибравши телепередачу з навчальними цілями, необхідно розв'язати, який її аспект можна використовувати як основу для рольової гри: зміст передачі, її форму або тільки персонажів. Після аналізу проблем, які будуть обговорюватися, і визначення теми рольової гри, учителеві слід настроїти школярів на уважний перегляд телевізійної програми, намагатись запам'ятати (законспектувати, записати схематично або у вигляді плану) про що піде мова.

Потім учитель разом з учнями намічає загальний хід гри:

1) розподіляються ролі;

2) здійснюється спеціальна мовна підготовка, у ході якої відпрацьовуються нові слова і фрази.

Наступний крок - гра, яка при максимально точному проходженні передачі займає урок. Обговорення помилок і робота над ними, обмін думками, враженнями й аналіз гри - займають частину наступного уроку.

- ця методика є ефективним засобом розвитку пізнавальної діяльності молодших школярів;

- вона легко застосовується на практиці, даючи миттєвий результат у штучно створених ігрових умовах;

ВИСНОВКИ

Сучасні суспільні, соціально-економічні та інформаційно-технологічні зміни висувають нові вимоги до підготовки вчителя нової генерації, що потребує створення й застосування нових освітніх систем, зміни освітнього процесу, форм, методів та засобів навчання. Oновлення змісту навчання є нагальною проблемою, що потребує нової схеми підготовки вчителя, здатного працювати в динамічних умовах сучасних інноваційних технологій та активно їх використовувати у своїй професійній діяльності.

Більшість учнів оцінюють сучасні методики позитивно, вбачаючи в них велику практичну користь. Це доводиться результатами досліджень Е. С. Аргустанянц, О. А. Колесникова, Г. М. Фролова, О. В. Шадрина [11, 14] і закордонних фахівців, таких як J. С. Shwerdfeger, Н. Rosenbuch, М. Knight [25, 625].

Молодший шкільний вік несе в собі більші можливості в пізнанні навколишнього світу, у тому числі й засобами іноземної мови. Плідним ґрунтом для цього є пізнавальна діяльність, що реалізується в іграх, повною мірою, що відповідають віковим особливостям дітей молодшого шкільного віку.

З погляду організації словесного матеріалу гра не що інше, як мовна вправа. Гру так само розглядають як ситуативно-варіативну вправу, де створюється можливість для багаторазового повторення мовного зразка в умовах, максимально наближених до реального мовного спілкування із властивими йому ознаками - емоційністю, спонтанністю, цілеспрямованістю мовного впливу.

Ці вправи сприяють виконанню важливих методичних завдань:

· Створенню психологічної готовності дітей до мовного спілкування;

· Забезпеченню природної необхідності багаторазового повторення ними мовного матеріалу;

· Тренуванню учнів у виборі потрібного мовного варіанта, що є підготовкою до ситуативної спонтанності мови взагалі.

У практичній частині були наведені приклади використання гри на різних етапах уроку, що допомагає вчителеві в нестандартному проведенні уроку, розвитку креативності учнів, їхньої спільної діяльності - умінню працювати в колективі, а також мотивувати їхній інтерес до вивчення англійської мови, що особливо важливо на даному етапі.

Є кілька особливих причин щодо використання такої методики:

§ Досвід, який можна отримати завдяки застосуванню та за її допомогою в учнів ефективно розвиваються навички мовлення.

§ Ці вправи дають учням можливість потрапляти в такі ситуації, в яких від них вимагається використовувати і розвивати ті форми мови, які необхідні для покращення суспільних взаємовідносин, але які так часто не беруться до уваги нашими програмами по вивченню іноземної мови.

§ Ігри додають багатьом сором’язливим учням впевненості у собі.

§ Вони мають велику методичну цінність, оскільки проводити ігри весело і цікаво як учням так і вчителям. Як тільки учні починають розуміти що від них очікують, вони цілковито поринають у гру, використовуючи свою уяву і тим самим, насолоджуються цим процесом.

§ Мовна вправа – це одна із складових частин комунікативних прийомів. Вона розвиває здатність учня вільно володіти мовою, сприяє взаєморозумінню, підвищує мотивацію.

Таким чином, все вищезазначене додає навчальному спілкуванню комунікативну спрямованість, зміцнює мотивацію вивчення іноземної мови і значно підвищує якість оволодіння нею.

Методика «Deutsch mit Socke» - могутній фактор психологічної адаптації дитини в новому мовному просторі, що може вирішити проблему природного ненасильницького впровадження іноземної мови у світ дитини.

Конфуцій сказав: «Учитель та учень ростуть разом». Сучасні методики та ігрові форми уроків дозволяють рости як учням, так і вчителеві.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс] // Постанова КМУ №462 від 20.04.11 року. – 2011. – Режим доступу до ресурсу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/ 17911.

2. Програма 2012 року. Іноземні мови в початковій школі // Англійська мова в початковій школі. – 2012. – № 8. – С. 10 – 14.

3. Богомазова В.Н. Формування навичок мовленнєвої компетенції // Німецька мова в школі. – 2010. – №3. – с. 5 – 9

4.Бухбиндер В.А. Методика интенсивного обучения иностранным языкам / В.А. Бухбиндер, Г.А. Китайгородская. – К.: Высш. шк., 1988. – 342 с.

5. Валуєва К. М. Гра в процесі вивчення іноземної мови. – 2005. – №7. – с. 2 – 4

6.Виготський Л.С. Психологія / Л.С. Виготський. – М.: Ексмо-прес, серія “Світ психології”, 2002. – 1008 с.

7.Врублевська Л.В. Методичні розробки «Ігри на уроках англійської мови» // Англійська мова і література. – 2009. – №19-21. – с. 63 – 64

8.Гальскова Н.Д. Теория и практика обучения иностранным языкам. Начальная школа [метод. пособие] / Н.Д. Гальскова, З.Н. Никитенко. – М.: Айрис Пресс, 2004. – 240 с.

9.Гис В.Й. Методика проведення гри як засобу активної пізнавальної діяльності // Англійська мова і література. – 2010. – №6. – с. 7 – 10

10.Гурова Н.В. Ігри та ігрові прийоми на уроці німецької мови // Німецька мова в школі. – 2009. – №2. – с.6 – 11

11.Дианова Е.М., Костина Л.Т. Ролевая игра в обучении иностранному языку // Иностранные языки в школе. – 1988. – №3. – С.90-92

12.Єрмоленко Л.П. Комунікативний підхід до навчання англійської мови в середній школі // Іноземні мови . – 2002. - № 3. – C. 11

13.Жека А.А. Використання ігрових технологій на початковому етапі вивчення німецької мови // Німецька мова в школі. – 2009. – №1. – с. 13 – 14

14.Зайчикова Л. Значення гри у навчанні іноземних мов // Рідна школа. – 2009. – №7. – с. 68 – 70

15.Зимняя И.А. Психология обучения иностранному языку в школе. //М., Просвещение, 1991г.

16.Калаева Г. Г. Интенсификация обучения французскому языку при помощи языковых игр // Иностранные языки в школе.- 1996.- № 3. – c.13-17

17.Колісник В.П. Підвищення ефективності навчання за допомогою гри // Англійська мова і література. – 2010. – №3. – с. 2 – 6

18.Кулагина И.Ю. Возрастная психология (Развитие ребенка от рождения до 17 лет): Учебное пособие.4-е изд. / И.Ю. Кулагина – М.: Изд-во Ун-та Российской академии образования, 1996 – 120 с.

19.Куліковська Ю.С. Навчаємось граючись // Німецька мова в школі. – 2010. – №1. – с. 22 – 26

20.Лейтес Н.С. Возрастной подход к проблеме детской одаренности / Н.С. Лейтес // Основные современные концепции творчества и одаренности. – М.: Просвещение, 1997. – 120 с.

21.Маркова А.П. и др. Формирование мотивации учения // М.Просвещение, 1990г.

22.Негневицкая Е.И. Иностранный язык для самых маленьких: вчера, сегодня, завтра // Иностранные языки в школе, 1987. – № 6.

23. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева [и др.]; под ред. Е.С. Полат. – М.: Академия, 2000. – 272 с.

24.Носаченко І. Системний підхід до використання рольових ігор у навчанні // Неперервна професійна освіта: Теорія і практика.-2002.-№2.-С.108

25.Пассов Е.И. Урок иностранного языка в средней школе.// М., 1989.

26.Пидкасистый П.И. Технология игры в обучении. //М.Просвещение, 1992г

27.Размыслова Е.Ф. Учебно-речевые ситуации на уроке // Иностранные языки в школе. – 1987. – №3. – С. 33-35

28.Рогова Г.В., Никитенко З.Н. О некоторых причинах снижения интереса к предмету // Иностранные языки в школе, 1982. – № 2.

29.Смирнов А. А. Избранные психологические труды. – М.: Педагогика, 1987; 600.

30.Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. //М., 1998.

31.Скаткин М.Н. Школа и всестороннее развитие детей. //М., 1980.

32.Терещенко Л.Д. Роль гри в процесі вивчення німецької мови на початковому етапі навчання // Німецька мова в школі. – 2009. – №12. – с. 14 – 20

33.Ушинский К.Д. 1998; 460.

34.Фічора Т.С. Вивчаємо із задоволення – вивчаємо із успіхом // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2003. – №4. – с. 80 – 89

35.Филатов В.М. Методическая типология ролевых игр // ИЯШ. – 1988. - №2. – С. 25-30

36.Флюд Р.О. Активні форми проведення уроків // Англійська мова і література. – 2010. – №5. – с. 4 – 7

37.Ціпан Н.Г. Розвиток комунікативних здібностей учнів при вивченні англійської мови // Іноземні мови. – 2005. – №2. – с. 51 – 57

38.Эльконин Д.Б. Психология игры. //М., 1978 р

39Якобсон П.М. Психология чувств и мотивации: Избр. Психолог. Тр. / П.М. Якобсон. – Воронеж: Модэк,1998. - 304 с.

40.Callahan J.F., Clark L.H. Teaching in the Middle and Secondary School. – MacMillan Publishing Company, 1988. – 205 p.

41.Carol Livingstone. Role Play in Language Learning. – //М.: Высшая школа, 1988. – 125 р.

42.Hughes A. Testing for Language Teaching. – Cambridge University Press, 1989. – 107 p.

43.Maley A., Duff A. Technique in Language Learning. - Cambridge University Press, 1978. – 140 p.

44.Milter G.A. Language and Communication. – New York, Toronto, London; McGraw – Hill Book Company, 1963. – 185 p.

45.Oller J.W. Methods That Work. – Heinle and Heinle Publishers, 1993. – 197 p.

46.Philips B.D. Role-playing games in the English as a Foreign Language Classroom. //Crane Publishing Ltd.,1994.-729 p.

Додатки

Додаток 1

Аудіювання із Ритою та Хансом:

Papagei

На рівні слова складається ланцюжок зі слів, головна умова: кожне наступне слово має починатися зі складу, на який завершилось попереднє слово.

Наприклад: Menschen- schenken- kennenlernen- …

Frage-Antwort

Кожен учень пише речення у верхньому кутку аркуша та складає його так, щоб не було видно написаного. Потім передає наступному гравцю по колу. Речення пишуться за принципом: питання-відповідь. Потім вчитель чи ведучий зачитує всі отримані діалоги.

Зіпсований телефон

Діти сідають в ряд (або утворюють дві команди). Перший гравець шепоче наступному слово на німецькій мові. Діти шепочуть по ланцюжку, а останній гравець називає слово вголос. Учень, через якого гра зіпсувалась і слово було передано неправильно, сідає на останнє місце.

Ball

Учні кидають один одному м`яча, називаючи при цьому слово. Але наступне слово повинно розпочинатися на останню букву (звук) попереднього слова.

Наприклад: Stuhl, Lampe, Elefant, Tannenbaum….

Додаток 2

Вчимо фонетику із Зоке:

1. Welcher Laut?

Учитель зачитывает фонетическое стихотворение, в котором доминирует какой-либо звук. Дети должны отгадать его.

[c]

Am Morgen steht der Cowboy

Von seinem Cowboy- Bett auf

Und wascht sich mit

Cowboy- Seife.

[sp]

Sport und Spas,

Wie schon ist das!

Spannende Spiele

Gibt es viele.

[m]

Mi- Ma- Mausemaus

Komm aus dem Loch heraus

Mi- Ma- Mausemaus

Komm in mein Katzenhaus!

[sp]

Sport und Spas,

Wie schon ist das!

Spannende Spiele

2. Ungewöhnliches Telefon.

На доске рисуется большой телефон, на кнопках которого вместо цифр указаны буквы. Задача участников игры: за определенное время составить из букв как можно больше слов и произнести их.

3. Sag ein Wort!

Ведущий бросает участникам игры по очереди мяч, называя звук, участники возвращают мяч, называя слово, в котором этот звук слышится.

4. Ändert einen Laut.

На доске изображены рисунки, под каждым рисунком- 2 буквы. Первая: для подсказки того, что изображено, а вторая: чтобы изменить слово с ее помощью.

Например: рука a=u (Hand- Hund) лунa o=u (Mond- Mund)

дверь ü=ie (Tür- Tier) ваза V=N (Vase- Nase)

рыба F=T (Fisch- Tisch) дом H=M (Haus- Maus)

брюки o=a (Hose- Hase) книга B=T (Buch- Tuch)

5. Und so weiter!

Преврати одно слово в другое! Разрешается изменить только одну букву. Слова записываются цепочкой на доске. Например:

Mund – Mond – Mohn – Lohn – Sohn …

7. Vokabeln.

Ученикам дается микротекст. Его нужно прочитать, заменяя все гласные звуки на один звук. Например: все слова на a, i, u… (получается очень смешно!)

Розігрування діалогів на певну «фонему»:

ei /ай / H h, P p /

Hase, Hund, Heidi, Papa, Petra, Peter, Papagei, Preis.

- Wer ist das?

- Das ist mein Hase. Er ist klein.

- Und wer ist das?

- Das ist mein Papagei Koko. Er mag Brot.

- Ist das dein Hund?

- Nein, das ist mein Tiger.

ch/ h ei /ай

- Ich heibe Monika. Das ist mein Buch.

- Und was ist das?

- Das ist mein Heft.

sp/шп st / шт ie / i:

- Was ist das?

- Das ist meine Stadt. Meine Stadt heibt Kiel.

- Ich spiele Geige gern. Und du? Was machst du gern?

- Ich lese gerne.

- Ich kann Kopf stehen. Und du?

chs / кс Fuchs

- Wie heibt du?

- Ich bin Fuchs.

- Wo lebst du?

- Ich lebe im Wald.

- Wo ist deine Mutti?

- Ich weib nicht.

- Nicht weinen! Ich helfe dir! Möchtest du Wurst? Nein, ich will trinken.

Додаток 3

Лексичні вправи

1. Wie heiβt unseres Thema?

Дітям завжди цікаво знати тему уроку. Вчитель може запропонувати розшифрувати тему, у словах якої кожна буква закодована певною цифрою, що відповідає номеру букви в алфавіті:

А-1, В- 2, С- 3 і т.д.

Наприклад: 4,5,21,20,19,3,8,5 19,3,8,21,12,5,14 (Deusche Schulen)

2. Wunderfeld

Ведучий загадує слво до певної теми та малює на дошці клітинки по кількості букв у цьому слові. Гравці по черзі називають букви. Той, хто першим відгадає слово, має право загадувати наступне.

3. Ball-Wort

Учні один одному кидають м`яча, називаючи при цьому слово до теми. Той, хто за 5 секунд не назве слово, вибуває з гри.

Перемагає учень, який назвав найбільшу кількість слів до теми.

4. Vorname-Wort

Вчитель записує на картках жіночі та чоловічі імена. Учень має назвати слово на ту ж букву.

Наприклад з теми «Профессія»: Susanna- Sekrеtärin, Tom- Techniker.

5. Und du?

Наочність: іграшка-зайчик або ведмедик.

Один з учнів бере іграшку та називає той вид спорту, у який він сам полюбляє грати. Потім передає наступному гравцю, який в свою чергу має повторити попереднє речення та назвати своє власне.

Наприклад: Ich spiele Fußball gern. Und du?

Ich spiele Fußball gern. Ich spiele Eishockey gern. Und du?

6. Interessante Erzählung

Учні складають спільне оповідання з теми. Кожна фраза складається з певної кількості слів: перша з одного, друга з двох і так далі. Виграє той, хто складає останню фразу в тексті. Ведучий записує все на дошці.

Наприклад: 1. Winter. 2. Es schneit. 3. Alles ist weiss…

10.Rate mal!

Наочність: конверт із картками.

Учень обирає з конверту якусь картку та не показує нікому. Інші гравці повинні відгадати, хто ж там зображений, задаючи навідні питання. Той, хто відгадав, потім обирає картку в конверті.

Наприклад з теми «Тварини»:

Ist das ein Bär? Schwimmt er? Ißt er Honig?

Ist das ein Elefant? Ist er groß? Ist er grau?

Ist das ein Wolf? Ist er schwarz? Ist er böse?

11.«З`єднай правильно»

Ввідні ЛО: Tennis spielen, Schi laufen......

Наочність: картки

Хід гри: учні отримують аркуші паперу з розставленими в певній послідовності крапками. З`єднавши крапки від 1 до 20 та зобрасивши контур, вони можуть визначити предмет, зображений на малюнку. Потім вчитель перекладає слово, а учні повторюють за ним.

12.«Відгадай слово»

Хід гри: вчитель дає опис стадіону, басейну, спортивної площадки, спортивної гри. Учні повинні здогадатися, про що говориться, та назвати слово. Цю гру можна також провести із наочністю.

Примітка: в подальшому учням можна запропонувати самим скласти подібний опис-загадку.

13.Гра «Намалюй лялечку»

Даний матеріал буде корисним на уроках закріплення введених лексичних одиниць з теми «Частини тіла та обличчя» у 3 класі.
Мета: активізація вивчених лексичних одиниць у мовленні учнів
Завдання:
1) освітні:
- тренування вживання нових слів по темі: «Частини тіла та обличчя, повторення і закріплення даних лексичних одиниць;
2) розвиваючі:
- розвиток навичок монологічної мови, уяви, пам'яті, моторики рук, естетичного смаку;
3) виховні:
- виховання вміння вислуховувати думку співрозмовника;
- виховання інтересу до вивчення іноземної мови
Обладнання: шаблони пальчикових ляльок, фломастери, кольорові олівці.
Дана вправа включає в себе дві ігрові діяльності: перша - образотворча, друга - театральна. Перед початком гри учитель пропонує повторити вивчені нові слова з теми «Частини тіла та обличчя», виконати які-небудь тренувальні вправи. Після ретельного повторення і проговорення даних слів, учитель проводить ігри.
Гра «Намалюй лялечку».
Вчитель роздає всім учням за шаблоном лялечок і пояснює, що на даному уроці вони зможуть стати чарівниками і оживити ці ляльки.

Додаток 4
Ефективні мовні вправи

1. Wie ist er?

(Объекты контроля: структура вопросительного предложения, спряжение глагола-связки “sein”)

Учитель прячет предмет. Пытаясь угадать какой он, ученики задают вопросы.

Например: - Ist es klein? - Ist es hart?

2. Was stellt auf einem Bild dar?

(для тренировки порядка слов в предложении).

Ученик выбирает себе картинку и описывает, учитывая правильный порядок слов. Остальные должны по рассказу определить, что изображено на картинке.

3. Plätze tauschen.

(для повторения количественных числительных).

Играющие садятся в большой круг. В руках у них карточки с числами до 10. Водящий называет любые два числа, из тех, которые указаны на карточках. Двое ребят, у которых в руках карточки с этими числами, должны быстро поменяться местами, но так, чтобы водящий не смог коснуться их рукой. Тот, до которого дотронулись должен быть водящим.

4. Nenne ein Tier.

(для отработки порядковых числительных).

Учитель в ряд раскладывает картинки с изображением животных. Задача учащихся: назвать животных (с помощью порядковых числительных) в том порядке, в котором оно стоит.

Например: Die erste Katze, der zweite Hund, das dritte Pferd…

5. Wer sagt am schnellsten?

(Объекты контроля: степени сравнения прилагательных).

1вариант. Учитель задает вопросы, используя степени сравнения. Кто быстрее ответит на вопрос, тот и выигрывает.

2 вариант. Ученики сами придумывают вопрос и задают его классу. Например:

- Was ist tiefer als ein Fluss?

- Was ist hoher als ein Baum?

- Was ist kleiner als eine Maus?

- Was ist schneller als ein Zug?

6. Schmuck ein Wort!

(для тренировки склонения сильных прилагательных).

Класс делится на две команды. Каждой команде дается существительное, к которому надо подобрать как можно больше подходящих определений за определенное время. Например: schönes Kleid, neues Kleid, buntes Kleid…

7. «Слово»

Ціль: активізація вивченої лексики.

8.«Озвучування малюнка»

Ціль: активізація лексики з теми, розвиток навичок діалогічного мовлення.

Хід гри: гравці діляться на пари. Кожній парі даються малюнки, до яких додаються картки з відповідними репліками. За допомогою карток треба озвучити малюнки. Виграє пара, що першою підготує діалог та правильно його відтворить.

Додаток 5

Презентація до теми:

"Розвиток критичного мислення"

https://drive.google.com/file/d/0B37bVDKO9GiINGZaUWs1aFdMU1E/view?usp=sharing

EUROPASCLUB

FÜR LEHRERS

FÜR LEHRER

1.3Психолого-педагогічне підґрунтя для раннього вивчення іноземних мов молодшими школярами

1.1 Постановка проблеми

1.2 Аналіз останніх досліджень та публікацій

1.3 Психолого-педагогічне підґрунтя для раннього вивчення іноземних мов молодшими школярами

1.4 Сучасна ігрова технологія - найефективніший метод навчання на початковому етапі засвоєння іноземної мови

Немає коментарів:

Дописати коментар